інфантилізм

-у, ч.

1) мед. Хвороблива недорозвиненість організму, що виявляється в збереженні в дорослому віці фізичної будови або рис характеру дитини.

••

Дистрофі́чний інфантилі́зм — інфантилізм, зумовлений порушенням харчування.

Зага́льний інфантилі́зм — інфантилізм, що характеризується затримкою росту і ваги при збереженні дитячих пропорцій тіла.

2) перен. Підроблювання під рівень розумового розвитку дитини.

3) перен. Відсутність зрілості, досвіду, затримка духовного розвитку.